Опис досвіду


                         Виховання  розгортається як найширша в світі проблема –      
                                                                проблема  життя як творчості
                                                                                             Лев Виготський
   Школа ХХІ століття — це простір життя дитини, де вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність  навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості, як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями та педагогами, школою і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистісного життєвого шляху.  
    Кожна дитина - проект світу. І несе вона в собі особливу місію. У цих глибоких за змістом словах закладено суть педагогіки життєтворчості.
    Проектуючи творчо своє життя, розробляючи і здійснюючи індивідуальний життєвий сценарій, особистість опановує не лише необхідні знання, але й компетентність, зрештою, може, найвище мистецтво — мистецтво жити.
      Мова йде про подолання усталених стереотипів сприйняття дитини як пасивного об'єкта наших впливів. Сьогодні, як ніколи, гостро постає завдання осмислення й пізнання нових педагогічних реалій, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого й духовного світу. На цій основі має формуватися нова педагоггіка - педагогіка життєтворчості, у центрі якої - дитина з її радощами і болями, злетами і драмами, інтересами, потребами, з її напруженим екзистенційним духовним світом.
      Вироблення дієвих механізмів, методів сприяння розвитку обдарованої компетентності особистості педагогічними засобами – це один із ключів до розв'язання проблеми виживання людства.  
   Завдання  кафедри вчителів  української мови та літератури Запорізького колегіуму «Елінт»:  створення виховного простору для розвитку обдарованих дітей.

     Теоретичне обґрунтування проблеми, наукова достовірність
Виховний простір - це результат творчої та інтегральної пильності колегіуму (вчителів та учнів), спрямованої на створення цільного ціннісно-нормативного укладу життя школи; це простір можливостей, динамічна система взаємопов'язаних педагогічних подій, які становлять основу життєдіяльності школи, спрямованих на особистісний розвиток учня, розвиток його життєвої компетентності. Свою роботу філологи  спрямовують на виявлення навчальних можливостей учнів, формування у них творчо-наукових здібностей.     
Середовище як відображення результатів його руху у виховному просторі.
Самоосвітнє  і навчальне середовище: евристичні завдання, бесіди, інтерактивні прийоми (групові методи, індивідуальні й колективні проекти, учнівські конференції, клуби тощо.
Творче середовище: написання  міні-творів—творів-роздумів, власних поезій, учнівське портфоліо, участь у  МАН, літературні свята.
Соціальне середовище: (соціальні проекти (відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість) пізнавальна діяльність.
Трудове (профорієнтація): середня ланка: формування позитивного відношення до праці, допомогти усвідомити творчу роль своїх зусиль та суспільну значимість суспільної праці. Старші класи: написання творів,  складання і розігрування діалогів, диспути «Бути чи не бути?», «Чому немає ідеальних професій» тощо.
Ігрове середовище: ділові, дидактичні, сюжетно-рольові, тренінгові ігри .    
У центрі простостору творча особистість:
Выноска со стрелкой вправо: Творча активність,Выноска со стрелкой вправо: Творче спілкування,Выноска со стрелкой вправо: Творча діяльність
 





Выноска со стрелкой вправо: Творча релаксаціяВыноска со стрелкой вправо: Творчий пошукВыноска со стрелкой вправо: Творче мислення    
   


 Система роботи вчителів-філологів у виховному просторі колегіуму ґрунтується на завданнях, які стоять перед словесниками  кафедри:
      І. Підвищення якості освіти:
1. Створити умови для досягнення кожним учнем філологічної компетентності (системно формувати філологічні знання як невід’ємну складову загальної культури особистості; забезпечувати інтелектуальний розвиток, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу тощо).
2. Розширювати формування змісту варіативної складової філологічної  освіти засобами спецкурсів, курсами за вибором, факультативів.
3. Забезпечувати формування та розвиток змісту допрофільного та профільного навчання української мови з метою виявлення професійних інтересів і прагнень учнів.
4. Активізувати роботу вчителів, учнів з метою підвищення результативності участі  в олімпіадах обласного, Всеукраїнського рівнях.
ІІ. Підвищення якості викладання:
1. Вивчати, узагальнювати , впроваджувати в практику роботи елементи передового педагогічного досвіду.
2. Широко використовувати інноваційні технології навчання, мультимедійні технології
3. Удосконалювати педагогічну майстерність шляхом поточного та перспективного планування самоосвітньої діяльності.
4. Створювати умови для реалізації особистісно зорієнтованого підходу до навчання, розвитку й виховання обдарованої молоді.
ІІІ. Активізувати діяльність зі збагачення змісту, форм позакласної роботи з учнями; розвивати співпрацю ВЧИТЕЛЬ—УЧЕНЬ—БАТЬКИ.
  Організація позакласної роботи з філологічних дисциплін у колегіумі:
                           
        

        


Подпись: МАН 









Тобто,  у  колегіумі   система роботи вчителів-словесників спрямована на роботу з обдарованими дітьми: через науково-методичну раду, методичні об'єднання вчителів, Учнівське наукове товариство. Робота з обдарованими дітьми здійснюється через зміст освіти (навчальний процес), позакласну роботу з української мови та літератури, впровадження інноваційних технологій навчання, організацію індивідуальної роботи з учнями. Першорядним завданням учителів колегіуму є виявлення тих задатків, які має кожен учень. Знайти і пробудити в кожній дитині якісь творчі здібності, допомогти зрозуміти себе, зробити перші кроки в творчості задля радісного, щасливого життя. Систематично працюючи з дітьми, вчителями кафедри на основі спостережень були виявлені показники творчої активності: потреба в знаннях, інтерес до самого процесу освіти, самостійність, ініціативність, творчий підхід до завдань, прагнення знайти «своє» рішення, прагнення до поглиблення й розширення знань, бажання ділитися знаннями, досвідом з іншими, допомагати й активно брати участь у позаурочній творчій діяльності (участь у центрах самоврядування). Спираючись на показники творчості, філологи розробили комплекс методів пошуку творчо розвинених дітей.

 








   
   


Кожен учитель--філолог, складаючи план самоосвіти, систематично планує роботу з обдарованими учнями, що дає змогу кожного року у допрофільних класах виявити якомога більше здібних дітей, а також допомогти  з визначенням профілю навчання.
     Педагогічна діяльність роботи з обдарованими  спрямована на  організацію поглибленого вивчення предмета, профільного навчання. Профільне навчання найповніше реалізує принцип собистісно зорієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.
    У роботі філологи  створюють не тільки своє власне портфоліо, а й активно впроваджують  учнівське портфоліо, що є не тільки одним із методом оцінювання, але  й розвитком творчості, зацікавленості у вивченні предмета. Учні, особливо профільних (10-11) класів , з  великим бажанням працюють над створенням свого «портфеля знань». Упродовж п'яти років дфє портфоліо кафедри вчителів української мови та літератури, в якому зазначена система роботипедагогів.
    Впроваджуючи технологію особистісно зорієнтованого навчання, кафедра вчителів — словесників, як було сказано раніше, намагається вивчити та розвинути особистість кожного учня. Однією з форм систематичної  роботи є система індивідуальних занять з колегіантами:підготовка до учнівських олімпіад, конкурсів; подолання прогалин у знаннях; написання учнями науково-дослідницьких робіт, власних творів.
     Науково-дослідницькій роботі  приділяється  велика увага, тому що така робота під силу тільки творчій особистості, яка має розвинені ключові компетентності. Роботи МАН спонукають колегіантів зробити вибір у житті.  У своїй роботі вчителі української мови та літератури запроваджують різні технології  навчання:
1. Пояснювально-ілюстративне навчання, в основі якого лежить інформування, просвіта учнів і організація їхніх репродуктивних дій для вироблення знань, умінь, навичок.
2. Особистісно зорієнтоване технології, що створюють умови для забезпечення власної навчальної діяльності учнів, розвитку індивідуальних особливостей.
3. Технології розвивального навчання, у центрі уваги перебуває спосіб навчання, котрий спонукає до включення внутрішніх механізмів особистісного розвитку учнів, їхніх інтелектуальних здібностей.
     Протягом двох років словесники застосовують текстоцентричну технологію, де слово є епіцентром уроку, засобом всебічно розвиненої, творчої, національно свідомої , духовно багатої особистості, яка володіє вміннями і навичками комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в усіх сферах суспільної діяльності. На таких уроках учитель якнайтісніше поєднує навчання з вихованням, опираючись на багатство рідного слова, його зміст, активно впливає на розумовий розвиток дітей, створює обстановку взаєморозуміння, викликає почуття любові до мови. При впровадженні  цієї технології передбачається використання інформативно-мультимедійних засобів: малюнки, музика, інсценізації, читання, фрагменти. Саме на таких уроках мови , літератури (5-8кл.) підвищується пізнавальний інтерес до предмета, якість знань,креативність мислення, розвивається духовна компетентність, емоційна й естетична чутливість. Любов до слова допомагає осмислено обрати філологічний профіль семикласникам.
   Взаємовідвідування уроків показує, що філологи використовують різні методи навчання: лекції,розповіді, пояснення, бесіди, опитування, діалог, самостійні роботи,творчі завдання, моделювання, рольові ігри( у 5-8 класах є улюбленими уроками), ділові ігри  (9-11 кл.), індуктивні і дедуктивні , пошукові методи.
       У профільних класах основним уроком є урок-практикум. Практикум дозволяє отримати ефективні результати різних рівнів: від засвоєння умінь і навичок до розвинених пізнавальних, навчально-дослідницьких і творчих якостей особистості. Поступово впроваджуємо рейтингову систему освіти.  Рейтингова система створює можливості для: підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання; розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі  навчального процесу; підвищення обєктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі; градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науководослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
    Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.
      У роботі майже всі вчителі-філологи використовують інтерактивні технології, що сприяють формуванню в учнів практичних умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні, сприяють розвитку соціальної та громадянської компетентності. Систематичне використання інтерактивних технологій на уроках мови та літератури дозволяють забезпечити  глибину вивчення змісту, освоюють усі рівні пізнання, підвищується внутрішня мотивація до навчання, колегіанти вчаться приймати важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння і навички, організаторські здібності; значно підвищується роль особистості педагога: педагог сильніше розкривається перед учнями як лідер, організатор. Застосовуються такі форми інтерактивного технології: кооперативного навчання (робота в парах, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах);колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчене речення, мозковий штурм, навчаючи-учусь, дерево рішень); ситуативного моделювання (імітаційні ігри, громадське слухання, роз0ігрування ситуацій за ролями); опрацювання дискусійних питань (Метод ПРЕС, займи позицію, дискусія, ток-шоу, дебати).
    Активно впроваджується у систематичну роботу проектна технологія навчання. У процесі роботи за проектною технологією звична для вчителів і учнів предметна форма організації знань поступається проблемній, адже вирішення певної проблеми розвиває інтерес учня до питання, вимагає залучення надбаних міжпредметних знань, збагачує індивідуальний досвід проектної діяльності учнів. Ця технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проекту завжди є чимось більшим, ніж навчальні завдання. Саме таку технологію застосовують вчителі у профільних класах та класах поглибленого вивчення предмета. Учні 8-9,11 класів із задоволенням працюють над виконанням різних видів проектів (дослідницьких, творчих, інформаційних), що розвиває пізнавальні навички учнів, формує вміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, спрямовує на суб’єктивне пробудження та розвиток особистості старшокласників.  Проектна технологія спонукає і вчителів кафедри до плідної  творчої роботи.
     Окрім проведення уроків-проектів , уся система роботи методичного об’єднання кафедри  здійснюється   проектною  технологією, що  сприяє розвитку обдарованої особистості.
 Протягом  декількох років систематично проводяться літературознавчі конкурси, свята, присвячені письменникам, на День української писемності проводиться не тільки засідання Учнівського наукового товариства і центру «Інтелект», а й урочисте відкриття І етапу Всеукраїнського конкурсу імені Петра Яцика, учні центру учнівського  самоврядування «Моя земля-земля моїх батьків» допомагають готувати і проводити заходи у класах. Протягом березня кожного року у колегіумі проводиться  Місячник української мови та літератури.  Проведення Місячника сприяє підвищенню мотивації до вивчення мови та літератури, допомагає збагнути значимість слова  у житті, виховує почуття патріотизму, відповідальності, цілеспрямованості, наполегливості. Проводяться не тільки заходи, присвячені Кобзарю, а й мовознавчі, літературні ігри, конкурси, відкриті уроки, КВК, мовознавчі свята, випуск спецвипуску шкільної газети «Елінт» під назвою «Перлина країни». У кінці березня проводиться узагальнюючий захід разом із Учнівським науковим товариством, центром «Інтелект» та літературної студії «Пролісок», на якому підводяться підсумки роботи , презентуються різні альманахи (власні твори колегіантів), переможці МАН презентують свої роботи, переможці олімпіад, конкурсів розказують про свої досягнення.
            Усі перемоги, досягнення, недоліки, помилки обговорюються на засіданнях методичного об’єднання. У разі потреби складається план корекційних заходів, виносяться пропозиції, затверджуються плани, обговорюються усі проблеми, які виникають під час роботи. Усі вчителі кафедри — це єдина родина, яка завжди допомагає, підтримує творчо обдаровану особистість. Кожен – учитель за покликанням, викладання стало його життям, воно нероздільно зв’язане з ним. Девіз кафедри: « Від творчого вчителя до творчого учня! » Ми пам’ятаємо:    «...У наших руках — найбільша з цінностей світу — Людина.  Ми творимо Людину, як скульптор творить свою статую з безформного шматка мармуру: десь в глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні риси, які належить добути, очистити від усього зайвого».

Результативністьвпровадження досвіду. Впроваджуючи  виховний простір у школі життєтворчості, спостерігається позитивна динаміка зростання показника якості знань у колегіантів (мова:0,57-0,81; література 0,54-0,82). Творчий простір дає змогу розкрити здібних дітей, що сприяє підвищенню кількості переможців у різноманітних творчих конкурсах (21-54 переможців).

Немає коментарів:

Дописати коментар